Кухар

Загальна характеристика професії “Кухар”

 

У харчовій промисловості є велика кількість професій, які пов'язані з обробкою, переробкою та виготовленням різних видів продуктів харчування. Використання сучасних технічних засобів значно впливає на характер роботи, прискорює її. Тому значення професій, пов'язаних з харчовою промисловістю, ніколи не тратить свою актуальність: стільки буде існувати культура споживання їжі. А скільки буде існувати харчова промисловість, стільки ж буде  бажання людини скуштувати щось смачне, красиве і радіти на великих святах.

Кухар – найбільш поширена професія серед працівників сфери обслуговування. Кухар – це людина, яка готує, оздоблює, відпускає страви, кулінарні вироби. Останнім часом під дією науково-технічного прогресу підприємства масового харчування обладнуються новою сучасною технікою та переходять на прогресивні методи роботи.

Праця кухарів все більше механізується, їм активно допомагає техніка та електроніка. Кухарі готують холодні, перші, другі, треті страви, каші, бульйони, соуси. Сьогодні кухарі консультують замовників; вони декоративно оздоблюють страви; розповідають технології приготування різних страв. Мабуть, ніяка інша діяльність так безпосередньо не пов’язана з постійними турботами людей. Сучасні кухарі оперативно та якісно задовольняють все більш зростаючі запити населення в сфері харчування.

 

Народження кулінарного мистецтва на Русі пов’язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції залишились. Уже в період трипільської культури населення Правобережної України вирощувало зернові культури – пшеницю, ячмінь, просо. Населення середньої Наддніпрянщини крім продуктів переробки  зерна і різних овочів, до складу їжі входило м’ясо свійських тварин і птиці. Значне місце в харчуванні наших предків займала риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в’яза. Серед рослин їжі стародавніх слов’янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці і випікали у печах.

Основний зміст функціональних обов’язків кухаря залежить від того, який кваліфікаційний розряд йому присвоєно

 

Сучасний кухар повинен знати:

• технологію приготування усіх видів страв та кулінарних виробів, особливості приготування національних, фірмових страв та страв на замовлення;
• правила подачі та оформлення порційних страв та страв на замовлення;
• правила складання банкетного меню;
• приготування різних видів тіста та виробів з нього;
• основи, значення та технологію приготування дієтичного та дитячого харчування;
• ознаки доброякісності харчових продуктів та органолептичні методи їх визначення;
• умови, строки зберігання та реалізації сирої та готової продукції, напівфабрикатів;
• вихід готових виробів;
• санітарно-гігієнічні правила утримання продуктів, кухні, та службових приміщень;
• правила особистої гігієни;
• правила використання та призначення обладнання, виробничого інвентаря, інструментів вимірювальних приладів, посуду, тари;
• дотримуватись правил охорони праці, внутрішнього розпорядку і вимог пожежної безпеки.  

 

Професія “кухар”, за класифікацією Климова, віднесена до професії типу „людина-техніка” і „людина-людина”. Ця професія вимагає від працівника певних індивідуально-психологічних якостей. Кухар повинен мати хороший загальний інтелект, добре розвинений дотик та нюх; координацію рухів рук; високі показники концентрації, переключення, стійкості та об’єму уваги; добре розвинену довготривалу, мовно-логічну, зорову, образну, оперативну пам’ять.

Особисті якості: добросовісність, ввічливість, охайність, комунікабельність. 

 

Сфера професійного використання випускника – заклади ресторанного господарства.

 

Робота не рекомендується людям, страждаючим наступними захворюваннями:

• органів дихання (бронхіальна астма, туберкульоз і ін.);
• серцево-судинної системи (гіпертонія, порок серця і т.п.);
• органів травлення (хронічний гастрит, виразкова хвороба, цукровий діабет і ін.);
• нирок і сечових шляхів (нефрит, ниркова недостатність і ін.);
• опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації хребта і грудної клітки і ін.);
• нервової системи (менінгіт, пухлини нервової системи і ін.);
• хвороби шкіри з локалізацією на гронах рук (екзема і ін.);
• бактеріоносійство.